Напишіть для нас

Пишете в жанрі художньої документалістики або бажаєте почати? Напишіть в журнал Нога. Ми постійно шукаємо тексти для наступного випуску.

Наші умови і побажання до текстів на сайті журналу: https://kyivnoga.org/authors/.

Знаєте когось, хто пише і може зацікавитись? Перешліть їм, будь ласка, це посилання.

Назар відвідує Училище водного транспорту на Подолі

7 березня. Київ, Поділ. Назар звертається до чергової охоронниці на прохідній одного з корпусів Училища водного транспорту:

— А знаєте… Он та кутова будівля, ваш головний корпус, є у фільмі “Без году неделя”. Бачили такий фільм?

Охоронниця замислюється. Здається, не бачила.

— Там є такий кадр, коли Настя Філімонова випускається з училища і стоїть там у дворі. Це така світла сцена, у героїні багато сподівань, вона на відмінно закінчила училище і хоче стати капітаном річкового корабля. Вже потім вона з’ясовує, як важко для жінки робити кар’єру на флоті. Доводиться пробиватись, дуже важко працювати, щоб завоювати повагу і стати помічником капітана. Але зараз вона стоїть у дворі свого училища, а всі труднощі ще попереду.

Охоронниця посміхається. Здається, її тішить, що Назар знає такі деталі про місце, де вона працює. У відповідь вона розповідає нам про теперішнє хазяйство училища. Де які корпуси, де бібліотека, де вчаться, де здають в оренду. Показує кілька місць, які б мали нас зацікавити. На перилах сушиться червоний килим зі східними візерунками. Назар наближається, щоб сфотографуватись на його фоні. Виходить стривожений чоловік. Це його авто стоїть тут у дворі і він хвилюється за нього. Але нас цікавить тільки килим. Килим теж його, але він дозволяє Назару зніматись на його фоні.

Назар Беницький будує землянку на березі ріки Чорторий і працює вуличним музикантом на подільських вулицях. Початок його історії читайте в першому номері журналу “Нога”.

// Філіп Оленик

Перша Нога вийшла!

В цей буремний час наш перший випуск надрукований і чекає на ваші очі.

12 художньо-документальних текстів написаних в Україні наприкінці 2019 року. Тут: автобіографія людини, що живе на подільских вулицях, тюремні спогади студентки лінгвістичного університету, отруєне озеро та його пристосовані істоти, побоювання депутата, що лікарня це портал до аду, роздуми над мертвим тілом дельфіна, Google Borscht Results і дещо інше.

Автори першого випуску:
Назар Беницький
Оксана Брюховецька
Сашко Протяг
Олена Думашева
Олександр Авербух
Філіп Оленик
Володимир Жбанков
Катя Лібкінд
Ріке Феронія
Мішель Якобі
Антон Полунін
Ліза Білецька

Всередині журналу 104 сторінки. Картинок немає.

Ваш примірник за посиланням: https://kyivnoga.org/product/noga-1-2020-print/

Фото: Ліза Білецька

Дякуємо авторам

Дякуємо всім, хто надіслав нам свої тексти. Незабаром, до 1-го грудня, ми вирішуватимемо, які твори потрапляють до першого номера. Намагатимемося відповісти усім хто нам написав.

Тим часом, пишіть нам: [email protected]

Привіт, Нога

Ми задумали щоквартальний журнал. Він називається “Нога”.

Для першого номера шукаємо тексти в жанрі художньої документалістики (англ. Literary Nonfiction). Твори цього жанру базуються на реальних подіях, але не обов’язково мають на меті об’єктивно інформувати (як репортаж), навчати (як популярна документалістика) або висловлювати думку (як есе). Таким чином, жанр художньої документалістики знімає з тексту вимоги властиві іншим жанрам: текст не повинен бути ні об’єктивним, ні корисним, ні вигаданим.

Особливу цінність для нас становлять тексти, які документують активний та свіжий авторський досвід. Автор виходить в експедицію, взаємодіє, реагує та створює реакції, документує. Одна з переваг жанру полягає в тому, що робота в ньому не відбирає від “реального життя”, а стимулює його і збагачує.

Нас цікавлять, наприклад, такі теми: праця в робітничих немодних професіях; взаємодія з природою, у тому числі антропогенною; самотність, соціальне життя та дружба; громади й клуби. Цей перелік наводимо просто для прикладу: насправді, ми хочемо почути, що цікавить вас.

Але ми не стоїмо над ідеологією. Навряд чи нас зацікавлять тексти, які виражають упередження або зверхність до великих груп: національностей, гендерів, орієнтацій, соціальних класів, вікових груп. Кращий, на нашу думку, текст передає досвід і персонажів індивідуально та конкретно, без зайвих узагальнень.

Приймаємо роботи, які раніше не публікувались (в тому числі в соціальних медіа).

Мови: українська, російська, суржик, англійська.

Орієнтовний об’єм: від  5  2.5 до 30 тисяч символів. (Оновлення від 12.10.2019. Ми подумали і вирішили знизити мінімальну довжину тексту з 5 до 2.5 тисяч символів.)

За прийняті до публікації тексти передбачено гонорар 1000грн.

Матеріали для першого номера ми шукаємо до 15 листопада 2019-го.

Запитання, коментарі та ідеї текстів надсилайте за адресою: [email protected]

А ще підпишіться на нашу розсилку і будьте в курсі всіх справ.

Про нас:

Філіп Оленик – Дилетант, читач модерністської літератури 20-го століття. Експериментує в жанрі художньої документалістики в http://tinyletter.com/philya.

Лиза Билецкая – Редактор, переводчик, читатель. Пишет художественную документалистику: http://tinyletter.com/lisabiletska.